abuse Правовласникам-(Abuse) Топ
MENU
Популярні в Освіта
Ми в ВК
Сподобався сайт? Додайте в закладки комбінацією клавіш Ctrl+D
Головна » Файли » Освіта » Реферати

Скачати Інтуїтивізм і персоналізм у філософії М.О. Лосського (реферат)

Інтуїтивізм і персоналізм у філософії М.О. Лосського (реферат)
Скачати
Рейтинг:
0.0
Поділитися:

Серед мислителів, які розпочинали свою творчу діяльність в умовах «срібного» століття російської культури, чільне місце належитьМиколі Онуфрійовичу Лосському (1870-1965 pp.). Народився він в с.Креславка Вітебської губернії в багатодітній сім'ї лісничого. В молодості захоплювався революційно-демократичними ідеями і навіть був виключений з гімназії за соціалістичні і атеїстичні переконання. З часом знову був прийнятий до гімназії, після закінчення якої деякий час навчався в Берні (Швейцарія). В 1891 р. він поступає на природничо-наукове відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету, але згодом переходить на історико-філологічний факультет. В студентські роки захоплюється філософією. Вивчення філософії продовжує за кордоном, в Швейцарії та Німеччині, де слухав В.Віндельбанда, В.Вундта, Т.Мюллера. В 1903 р. отримує ступінь магістра, а в 1907 р. — доктора філософії. Філософські праці Лосського були вже добре відомі на початку XX століття. Вони свідчили про глибокий інтерес російського філософа до проблем психології, логіки і гносеології, які він вирішував з позицій інтуїтивізму. Спілкування і приятельські стосунки з М.Бердяєвим, С.Булгаковим та іншими філософами Росії вплинули на погляди Лосського, обумовивши формування його як релігійного мислителя. Тож не випадково, що після 1918 р. він повністю переходить на релігійно-філософські позиції.

В 1916 р. Лосський стає професором Петербурзького університету. В 1922 р. разом з великою групою найбільш відомих діячів російської культури його висилають за межі країни. На запрошення відомого чеського політика Т.Г.Масарика він спочатку поселяється в Празі, де отримує посаду професора в Російському університеті. В 1942 р. переїжджає з Праги до Братіслави, де його обирають професором Братіславського університету. В 1945 р. Лосський переселяється до Франції, а в 1946 р. — у США, де викладає в Стенфордському університеті, а пізніше — в Російській духовній академії в Нью-Йорку. В 1965 р. помер і був похований на російському цвинтарі Сен-Женев'єв-де-Буа біля Парижа.

Філософська еволюція Лосського визначається поступовим, але невпинним рухом від абстрактного і гносеологічного інтуїтивізму до інтуїтивістської онтології і релігійних ідеалів. Останні десятиліття життя М.О.Лосський — це релігійний (православний) мислитель, об'єктом філософського інтересу якого є духовні цінності, пронизані ідеями трансцендентного.

Філософська спадщина Лосського, як і Бердяєва, дуже велика. Основними його працями є: «Основні вчення психології з точки зору волюнтаризму» (1903 p.), «Світ як обмежене ціле» (1917 р.), «Основні питання гносеології (збірник статей)» (1919 p.), «Логіка» (1923 p.), «Збірник задач з логіки» (1924 p.), «Обгрунтування інтуїтивізму» (1924 p.), «Свобода волі» (1927 p.), «Типи світоглядів» (1931 p.), «Умови абсолютного добра (основи етики)» (1931 p.), «Діалектичний матеріалізм в СРСР» (1934 p.), «Чуттєва, інтелектуальна і містична інтуїція» (1938 p.), «Історія російської філософії» (1951 p.), «Достоєвський і його християнське світорозуміння» (1953 р.) та ін.

Головне завдання філософії Лосський вбачав у побудові теорії про світ як єдине ціле. Свою теорію пізнання він називає інтуїтивізмом. Цим словом він називав вчення про те, що пізнаний об'єкт, навіть якщо він є частиною зовнішнього світу, безпосередньо включається свідомістю суб'єкта в особу і розглядається як існуючий незалежно від акту пізнання. Подібного роду споглядання інших сутностей такими, якими вони є самі по собі, можливе тому, що світ є певним органічним цілим, а пізнаваний об'єкт, індивідуальне людське «Я» є позачасовим і позапросторовим буттям, яке тісно пов'язане з усім світом. Відношення суб'єкта до інших сутностей у світі, яке робить інтуїцію можливою, Лосський називає гносеологічною координацією.

Це відношення як таке не є пізнанням. Для того, щоб об'єкт був не тільки зв'язаний з «Я», але і був пізнаний ним, суб'єкт повинен направити на об'єкт цілу серію інтенціональних (цільових) раціональних актів — усвідомлення, увагу, диференціацію і т. д.

Згідно з теорією інтуїції, вважає Лосський, чуттєві якості об'єкта — кольори, звуки, тепло і т. д.— є транссуб'єктивними, іншими словами, належать до реальних об'єктів зовнішнього світу. Вони розглядаються як раціональні і суб'єктивні якості послідовниками причинно-наслідкової теорії сприйняття, згідно з якою стимулювання органів відчуття променями світла, повітряними хвилями і тому подібними факторами є причиною, яка створює зміст сприйняття.

Лосський активно працював над розробкою своєї координаційної теорії; він поділяє погляд, виражений А.Бергсоном в праці «Матерія і пам'ять», стосовно ролі фізіологічних процесів у сприйнятті. Суть цього погляду в тому, що стимулювання окремого органу відчуття і фізіологічний процес у корі головного мозку служать не причиною, яка формує зміст сприйняття, а тільки стимулом, який ініціює пізнаюче «Я», спрямовує увагу на акти розрізнення реальних об'єктів зовнішнього світу. Ці зовнішні об'єкти, зазначає Лосський, координуються з суб'єктом в їх цілісності, у всій безконечній багатоманітності їх змісту, але все це багатство об'єкта тісно зв'язане з людським «Я» неусвідомлено. Ми пізнаємо тільки частину об'єкта, тільки ті його сторони, які нас цікавлять і які ми розпізнаємо на фоні дійсно існуючого і збереженого в пам'яті змісту буття. Людські сили обмежені, тому ми не можемо зразу здійснити безконечну кількість актів розпізнавання. Таким чином, наше сприйняття як усвідомлення об'єкта в розрізненій його формі є лише відбором об'єкта. Відмінність у сприйнятті одного і того ж об'єкта різними способами виникає, як правило, завдяки тому факту, що відбір змісту об'єкта, який при цьому переходить із сфери неусвідомленого в сферу усвідомленого, відбувається у різних людей по-різному; два спостерігачі часто знаходять глибокі відмінності в одному і тому ж об'єкті.

Вслід за Бергсоном, Лосський вважає, що пам'ять — це безпосереднє споглядання суб'єктом минулого. Отже, зазначає він, ілюзії і галюцинації можна витлумачити як суб'єктивний синтез в транссуб'єктивних даних минулого досвіду.

Лосський вживає термін «ідеальне буття» у тому значенні, яке надавав йому Платон. Він вважав, що це буття не має ні просторового, ні часового характеру. Воно включає в свій зміст загальні поняття таких відношень, як, наприклад, зв'язок між якістю і її носієм, кількісні форми і відношення (число, єдність). Явища і форми, які існують у просторі і часі, Лосський називає реальним буттям. Реальне буття, вважав він, може виникнути і мати систематизований характер лише на основі ідеального буття. Для того, щоб звернути увагу на особливості свого розуміння буття, Лосський називає свою теорію ідеальним реалізмом. Він вважав, що, окрім ідеального і реального буття, існує ще металогічне бутгя, тобто буття, яке виходить за межі законів логіки. Ідеальне буття — це об'єкт інтелектуальної інтуїції (споглядання). Воно споглядається безпосередньо, тому що воно є в самому суб'єкті. Звідси робиться висновок, що дискурсивне мислення не є запереченням інтуїції, а її різновидом. Металогічне буття є об'єктом містичної інтуїції.

Інтуїтивізм Лосського зовні подібний до інтуїтивізму А.Бергсона, але в істоті своїй, по своїй суті він глибоко від нього відрізняється. Бергсон вважав, що реальне буття є ірраціональним, тоді як, згідно з Лосським, воно має раціональну структуру, яку можна спостерігати шляхом інтелектуальної інтуїції.

Основою світу, наголошував Лосський, є принцип, який знаходиться поза світом, по ту його сторону. Цей принцип непорівнянний зі світом. Це не розум, тому що він — поза розумом, це не особисте, тому що є поза особистістю. Навіть термін «абсолют» не виражає суті цього принципу, тому що абсолют співвідноситься з відносним, космічним буттям. Іншими словами, принцип, про який йде мова, є цілком вільним від світу. Світ не може існувати без даного принципу, але цей принцип існує поза світом.

Звідки ж ми про нього знаємо? Завдяки інтелектуальній інтуїції, відповідає Лосський. Інтелектуальна інтуїція спрямована на світ і веде до містичної інтуїції, а та, в свою чергу, спрямована далі, до металогічного принципу. Ця схема, вважав Лосський, виражена в біблійському вченні. Не слід розуміти, пише він, що Бог взяв ніщо і з нього створив світ. Ці слова, говорить Лосський, слід розуміти простіше: для створення світу Богу не потрібне було щось як якийсь матеріал, взятий ним іззовні чи із самого себе, він створив світ як цілком нове буття, зовсім інше, ніж він сам.

В релігійному досвіді Бог розкриває себе не тільки як абсолютна повнота буття, але і як вища, абсолютно досконала цінність, як благо або, точніше, вище благо, а саме: краса, любов, доброчесність, істина.

Бог у своїй триєдності — це абсолютна повнота буття, всеосяжна цінність. Всяка створена ним особа має якості, які при розумному їх використанні дають можливість досягти абсолютної повноти життя.

Життя згідно з Богом не може бути творчістю, яка відособлена від творчості інших істот; досконала любов до Бога, який створив світ з любов'ю, неминуче включає любов до всіх створених ним істот. Звідси висновок, що творчість всіх істот, які живуть на Землі, повинна бути одноманітною, соборною. Кожен член Царства Божого повинен зробити свій індивідуальний внесок у загальну творчість,— тільки в такому випадку діяльність членів буде взаємодоповнюватися, створюючи єдине, виключно прекрасне ціле замість повторення одних і тих самих дій. Це означає, за Лосським, що всяке творіння Боже відповідає своїй ідеальній сутності — Божій волі. Це творіння є окремою особою, яка єдина в своєму роді і не може бути замінена ніякою іншою сутністю.

Бог є найвища сутність, і тому його необхідно любити більш за все на світі. Далі в ієрархії цінностей, наголошував Лосський, йде людина як творіння Боже. Вона теж неповторна і незамінна. Після людини слідують такі цінності, як істина, моральне доброчестя, свобода, краса, які складають абсолютні блага повноти життя.

Цінності життя нівелюються, коли людина проявляє егоїзм. Деякі люди на шляху до досконалості прагнуть до абсолютної повноти буття, більше того, до благ всього світу, намагаються досягти своєї мети і піднестися над іншими істотами і навіть Господом Богом, вважаючи, що вони можуть упорядкувати світ краще, ніж це зробив Творець. Переслідуючи недосяжну ціль, вони на кожному кроці зазнають поразки, що викликає в них лють, ненависть до Бога. Егоїзм, гординя віддаляють нас від Бога, знецінюють як людину і особу. Творчі сили людини-егоїста поступово згасають, якщо вона виступає проти Бога, якщо її цілі гармонійно не співпадають з Божою волею та засадами, які виражені в моральних приписах Біблії.

Філософія Лосського була апогеєм російської філософії в діаспорі. Хоч і поступалась вона авторитетові Бердяєва і Шестова, але творчо поглибила, розширила усі ті вузлові проблеми, які були підняті в західноєвропейському інтуїтивізмі і персоналізмі, тим самим засвідчивши високий рівень російської філософської думки у світовому філософському процесі.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Бердяєв Н.А. Философия свободы. Смысл творчества.— М., 1989.

3. Лосский Н.О. История русской философии.— М., 1991.


Інтуїтивізм і персоналізм у філософії М.О. Лосського (реферат) скачати безкоштовно у форматі
Скачати (13.5Kb)

Інтуїтивізм і персоналізм у філософії М.О. Лосського (реферат)
Загальний розмір:
Загальні дані: Додано:24.01.2016, Переглядів:119, Категорія:Реферати
Скачали: 1 раз
Схожі Реферати:
Рекомендуєм:
Комментарі до файлу скачати Інтуїтивізм і персоналізм у філософії М.О. Лосського (реферат) повна версія безкоштовно
avatar
Пошук
Категорії
Навігація

Замовити файл(безкоштовно)

Топ

Написати нам/Авторські права/Мобільна версія

Онлайн всього: 28
Гостей: 27
Користувачів: 1
megovafel